Втеча з Криму / Escape from Crimea

I’d like to translate this (or attempt to translate this into English from Ukrainian) but it’s an excellent insight into the impacts of Crimea’s annexation for ordinary people and, in particular, for the post-Soviet generation whose antipathy towards Russia, and especially Putin, was greatest when I did my fieldwork there (2012-2013).

One story. Одна історія.

Iryna1

Ірина, 17 років, абітурієнтка.

Я ніколи не забуду того, як поїхала з Криму. Хоча для мене цей вчинок не є чимось великим, але я розумію, що саме від нього залежить моє майбутнє.

Моя мама – з Росії, а тато з Кіровоградщини. Але так сталось, що в сім’ї всі підтримують політику Кремля – на жаль, пропаганда робить своє. Після анексії Криму я довгий час розказувала батькам, що хочу поїхати вчитись до Львова, і намагалась їм пояснити, що нізащо не буду жити в Росії. Мені було важливо навіть не те, щоб вони мене відпустили, а щоб вони мене зрозуміли. Приблизно два місяці я намагалась їм пояснити свою думку, але марно. Мої слова із дзвоном відбивалися від батьків. Навіть коли я наводила беззаперечні факти – чула у відповідь: «Ні, такого не може бути»; аргументи розбивались об залізобетонну стіну впертого несприйняття.

Крім того, ми сварились ще й з іншої причини.  Батьки переконували: «Ти повинна…

View original post 1,222 more words

Advertisements